Українці за Уралом

Про Українців в Голівуді, я вже писав, як і про Великих і розумних теж.

Цей пост, певно присвячений тому, що нещодавно російський суд ліквідував обидва Об’єднання українців Росії, а в цьому проекті ви знайдете тисячі наших земляків, які не можуть чи не хочуть проти цього виступати… Взагалі російська діаспора мертва, в суспільному та громадському плані… Це якась особливість тої країни і її землі, чи шо?…

У СЕЛИЩІ УЕЛЕН НА ЧУКОТЦІ, НА ВУЛИЦІ ЛЕНІНА, ЖИВУТЬ ЧУКЧІ. ТУТ ПРАЦЮВАЛИ БУДІВЕЛЬНИКИ З ВІННИЦІ, ЧУКЧАМ СПОДОБАЛОСЯ І ТЕПЕР ВСЕ СЕЛО СИНЬО-ЖОВТЕ. Фото Миколи Хрієнка

Хочу поділитися про чергову знахідку.

Колись  здибав, УНІКАЛЬНИЙ, без перебільшення і пафосу, проект Миколи Хрієнка. Я не знаю чи зможе хоч один журналіст, повторити цю дивну і унікально-складну мандрівку, думаю таких немає…

Багато фото з цієї екпедиції, можна глянути тут.

http://www.stb.ua/scripts/flowplayer.commercial-3.2.7.swf

Коротко про саму експедицію, Хрієнко так написав:

“Передумовою до здійснення цього масштабного проекту на території Російської Федерації став мій авторський проект “Українці в Україні”, який я здійснював на території України з 1997 по 2002 рік. Тоді було поетапно пройдено   пішки   від   крайніх  точок  Північного  Заходу  на  Південний  Схід та з  Півночі на Південь відстань у
3247 км, з них 1061 км пролягав по радіоактивно забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях.

Авторський журналістський проект “Українці за Уралом”, на виконання якого дав письмове благословення Його Блаженство Митрополит Київський і всієї України Володимир (лист №574 від 05.06.2004 р.), є результатом прагнення створити масштабну картину історії переселення українців з етнічних територій за Урал і розповісти про нинішнє життя наших земляків на території Росії, особливо про тих, які за особистими досягненнями могли б бути яскравим прикладом для українців, що живуть в Україні.

Головні критерії в моїй журналістській роботі – об’єктивність, доброзичливість і неупередженість. А результати дослідження розраховані на тих людей, у яких є в душі загострене почуття Батьківщини…

Головне правило – писати не тільки про те, що побачив і почув, а й  про те, що пережив у дорозі. Дорога для мене – одна з головних діючих осіб у далекій подорожі: прекрасна, загадкова, мінлива, приваблива і жорстока…

Під час першого етапу проекту “Українці за Уралом”, який тривав з 7 липня 2004 року по 11 лютого 2005-го, я подолав різними видами транспорту. а частково пішки, відстань від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Східний Сибір, Далекий Схід, Якутію, Колиму й Чукотку до селища Уелен і мису Дежнєва довжиною в 27 тис. км, а разом зі зворотнім шляхом весь досліднцький маршрут дорівнює довжині екватора Землі – 40 тис. км.

Під час другого етапу, який тривав з 16 червня 2007 року по 19 жовтня 2007-го, мною було зібрано надзвичайно цікавий матеріал про життя наших земляків на Камчатці, Сахаліні, Командорських і Курильських островах.  Загальна   довжина  цього  маршруту  до  його кінцевого пункту – острова Кунашир і назад до Києва –
33 тис. км.

Маршрут третього, завершального, етапу складався з двох частин. Перший відрізок шляху пролягав від селища Уелен до міста Білібіно (Чукотка), і  його подолання тривало з 26 квітня по 8 липня 2009 року. А другий проходив переважно між Полярним колом і берегом Північного Льодовитого океану від Білібіно до Мурманська, і його я долав з 26 березня по 30 червня 2010 року. Загальна довжина всього шляху з двох частин – 45 тис. км.”

В результаті проекту мали вийти кілька книг. Тож чекаємо…

Тодішній 1 національний, зумів приїхати до пана Миколи і разом зняти фільм Українці на Колимі, скачати можна як завше – на Гуртом

Пам’ятник «Маска скорботи» роботи скульптора Ернста Нєізвєстного і магаданського архітектора Каміля Казаєва був відкритий у 1996 році біля підніжжя сопки «Крута» в Магадані, звідки етапи ув’язнених вирушали далі на Колиму.

Я перечитав усі його статті з газети День і був просто неймовірно щасливим дізнатися про всіх цих людей.
Кого зацікавить, дам список посилань з того, що я знайшов.

№147-148, п’ятниця, 19 серпня 2011 http://www.day.kiev.ua/214300

№180-181, п’ятниця, 7 жовтня 2011 http://www.day.kiev.ua/216888

№185-186, п’ятниця, 14 жовтня 2011 http://www.day.kiev.ua/217278

№189, четвер, 20 жовтня 2011 http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=217542&mainlang=ukr

№190, п’ятниця, 21 жовтня 2011 http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=217666&mainlang=ukr

№195, п’ятниця, 28 жовтня 2011 http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=218050&mainlang=ukr

№200-201, п’ятниця, 4 листопада 2011 http://www.day.kiev.ua/218437

№220-221, п’ятниця, 2 грудня 2011 http://www.day.kiev.ua/220023

№235-236, п’ятниця, 23 грудня 2011 http://www.day.kiev.ua/221249

№13-14, п’ятниця, 27 січня 2012 http://www.day.kiev.ua/222686

http://www.day.kiev.ua/223077 №18-19, п’ятниця, 3 лютого 2012

№23-24, п’ятниця, 10 лютого 2012 http://www.day.kiev.ua/223460

№28-29, п’ятниця, 17 лютого 2012 http://www.day.kiev.ua/223861